Про «нову-стару» команду у керівництві всеукраїнських олімпіад, друга частина

Feci quod potui, faciant meliora potentes.
Я зробив усе, що міг, хто зможе, нехай зробить краще.
Парафраза формули, якою римські консули завершували свою звітну доповідь, коли передавали повноваження наступнику.

Solitudinem faciunt, pacem appellant.
Створивши пустелю, вони кажуть, що принесли мир.
Із промови британського вождя Калгака, який закликав своїх одноплемінників рішуче виступити проти римлян, що вдерлися в їхню країну.
Тацит, «Агрікола»

Це друга частина повідомлення, в якій я проаналізую минулі «успіхи» команди Радченка В. М. під час керування всеукраїнськими олімпіадами.

Думаю, що набагато більше висловлювань буде по завершенні цьогорічної всеукраїнської олімпіади: зараз це могло б негативно відбитися на дітях — учасниках олімпіади.

Олімпіада в Тернополі

Коли я написав першу частину, то 90 % обізнаних мені казали: «Ви ще не написали про Тернопіль». Безумовно, що обминути всеукраїнську олімпіаду 2001 року в Тернополі неможливо... Отож.

Тексти всеукраїнської олімпіади були відомі учасникам команди Тернополя до олімпіади. Тепер це незаперечний факт, оскільки самі учасники команди Тернополя визнали це. Рейтинг Тернопільської області до тієї олімпіади був одним із найменших, тому від області їхали всього 4 учасники. Троє з цих чотирьох учасників вибороли перші місця, бо, «як не дивно», написали розв’язання всіх задач. Тільки учасник від 11-го класу «виборов» диплом лише другого ступеня, бо журі штучно не зарахувало частину його правильних розв’язків. Зауважимо, що в подальшому призери від Тернопільської області траплялися дуже й дуже рідко.

Це не просто дрібненьке порушення, а скоріше злочин! Після такого люди честі, якщо мають зброю, — стріляються, бо вони продали або не зберегли державну таємницю; люди честі без зброї щиро каються перед суспільством та йдуть у відставку, обіцяючи ніколи цим не займатись у майбутньому.

Відповідальні за тексти того року Радченко В. М. та Борисова В. О. не просто не пішли у відставку, вони навіть не вибачились перед дітьми та математичною спільнотою за зіпсоване математичне свято, яке буває раз на рік. На закритті один з учасників олімпіади під бурхливі оплески присутніх прямо зі сцени з відвертою іронією сказав, що бажає господарям наступної олімпіади виступити не гірше, ніж Тернопіль виступив на цій!

Після такого Радченко В. М. та Борисова В. О. зрозуміли, що тепер вони можуть робити все що завгодно, і все їм зійде з рук. Так до 2007 року це й відбувалося.

Решту фактів ніяк не можна порівняти з «горезвісним» Тернополем, але й вони варті уваги.

Дивні переможці всеукраїнських олімпіад

Відразу на пам’ять спадають дочка Ясінського В. А., племінник Борисової В. О., син Лейфури В. М. Вони дивним чином виникали як знані фахівці олімпіадної математики на всеукраїнському рівні тільки в 11-му класі. Спокійно ставали третіми призерами і знову зникали з математичного небосхилу, вступивши при цьому за рахунок пільг призерам всеукраїнських олімпіад до непоганих вишів. Нагадаю, що в ті роки діяли величезні пільги для призерів всеукраїнських олімпіад. Так можна було практично без вступних іспитів стати студентом не лише мехмату чи кібернетики, а й економічних факультетів та окремих спеціальностей, Інституту міжнародних відносин.

Були й інші учасники з менш відомими прізвищами, які вибороли диплом у нечесній боротьбі. Наприклад, призер всеукраїнських олімпіад Андрій Грод з того ж Тернополя, який у 2004 році посів надзвичайно високе місце у Львові, фактично знаючи умови завдань. Якщо навіть за 2001 рік ніхто не був покараний, то зрозуміло, що й тут усе спускалося на гальмах.

Ставлення до господарів

У команди Радченка В. М. до господарів олімпіади завжди було дуже лояльне ставлення. Другого Тернополя поки ще не було, але все одно рейтинг господарів зазвичай суттєво збільшувався в рік проведення олімпіади. Ми вважаємо це нечесним щодо інших команд, оскільки підвищений рейтинг господарів суттєво впливає на рейтинг (а тому й на кількісний склад команди) практично всіх інших областей. У 2001 році команда Тернополя посунула вниз команди Харкова, Львова, Донецька тощо.

Ставлення до дітей

На одній із всеукраїнських олімпіад Борисова В. О. сильно посварилася з керівницею Чернівецької області. Потім Радченко В. М. особисто (у присутності деяких інших членів журі) «переглянув» роботи дітей Чернівецької області, після чого кількість призерів від цієї області суттєво зменшилась.

Організаторські таланти

Протягом 15 років керування олімпіадами в Україні команда Радченка В. М. не спромоглася створити бодай щось від себе. Тільки раз на рік оргкомітет організовує всеукраїнську олімпіаду, куди прибуває команда журі. Ця команда давала завдання, перевіряла роботи, визначала переможців, і все. Її не хвилювала ситуація із поселенням дітей (жахливі умови для всіх — від учасників до журі — у Мукачевому; спільне поселення хлопців та дівчат, керівників обох статей у великих приміщеннях у тому ж самому Тернополі тощо), наявність чи відсутність призів для переможців та учасників олімпіади та інше. Безумовно, формально вони не зобов’язані цим перейматись, але ж крім формальних є й людські відносини.

Можливо, саме тому не була в країні започаткована система заходів для дітей, що займаються олімпіадами різних рівнів. Була колись потуга організувати «Осінні ігри імені Ядренка», названо строки, запрошено учасників з усієї України, але провести їх так і не змогли.

Започаткований фізико-математичний фестиваль, що проводився в Одесі, був дуже популярним свого часу, але зараз він також канув у Лету. Особливу увагу хотілось би приділити Турніру юних математиків (ТЮМ). Так, на початку свого існування це було нове змагання, яке стало математичним аналогом фізичного турніру. Але якщо перші роки копіювання правил ТЮФу ще було природним, то далі стало зрозумілим, що ТЮМ повинен мати власні правила. За старими ж правилами (які, до речі, й досі ще ні на йоту не змінилися) дуже слабка команда може дійти до фіналу, якщо її гарно намуштрували вчителі чи тренери на заздалегідь відомих задачах, які не змінюються аж до фіналу.

Очевидно, що давно слід дослухатись до порад щодо змін правил, бо вже багато років існує міжнародний ТЮМ, в якому беруть участь, наприклад, команди Франції, Білорусії, Німеччини. Там правила спрямовані на те, щоб окрім попередньої роботи команди, де їй могли допомагати керівники, дійсно враховувати ще й творчу складову. По приїзді у перший день усі команди самостійно розв’язують протягом дня певну кількість задач. У такий спосіб свої сили без зовнішньої допомоги показують уже самі учасники.

Крім того, природно, щоб команда — переможець українського ТЮМу також влітку брала участь у фінальному міжнародному ТЮМі. Але ж цим треба займатись! Нагадаю, що керівниками журі українського ТЮМу є Перестюк М. О., Радченко В. М., Мітельман І. М., Ясінський В. А.

Свого часу ми планували відрядити на міжнародний ТЮМ команду від України, а на 2-му Міжнародному ТЮМі в Парижі навіть брав участь як спостерігач представник від України Анікушин А. В. Але ми не мали морального права відправляти якусь команду від України, якщо в країні є офіційний переможець національного ТЮМу.

Не можу також оминути третій етап Всеукраїнської олімпіади. За 5 років ми разом із Прокопенко Н. С. зробили такі речі:

• Домоглися проведення олімпіади з математики у 2 тури, як це відбувається з олімпіадами з фізики, хімії, інформатики. Тепер можна на першому турі давати задачі, більш наближені до шкільних або до завдань олімпіад другого етапу, а на другому турі навпаки — більш наближені до завдань четвертого етапу.
• Запропонували спільні тексти трьох рівнів для всіх регіонів, які висловлять бажання ними скористатися. Для цього достатньо було затвердити спільні терміни проведення олімпіад та налагодити оперативний інтернет-зв’язок із Києвом для передачі регіонам умов та розв’язань задач у день олімпіади. Розпочиналася ця співпраця на третьому етапі Всеукраїнської олімпіади з 10—12 областей, а 2011 року разом із Києвом третій етап олімпіади писали більше ніж 20 регіонів.
• Розробили методичні рекомендації для проведення третього етапу Всеукраїнської олімпіади.

На що спромігся Радченко В. М. цього року? Його досягнення — просто вписати у ці методичні рекомендації замість прізвищ Рубльов та Прокопенко — Радченко та Гунько. І ще додати, що кількість призерів повинна не перевищувати 50 %, що для ІІІ етапу є повним абсурдом (якби ми надсилали ці рекомендації, то безумовно порекомендували б обмежитись розумною межею у 30 %). Навіть список літератури, який я підготував для минулого року, просто переписали, забувши, що ми кожного року видавали нову літературу, відповідно оновлювали цей список. Я вже не кажу про те, що ми кожного року робили уточнення цих положень, враховуючи досвід попередніх років. Це легко побачити по київській міській олімпіаді.

Зміни в журі

Тепер проаналізуємо зміни в журі, які відбулися двічі — 2007 року порівняно з 2006-м (коли прийшла наша команда) та 2012 року порівняно з 2011-м (коли повернулася команда Радченка В. М.).

У 2007 році порівняно з 2006 роком залишились майже всі основні виконавці — Перестюк М. О., Курченко О. О., Петечук В. М., Радченко В. М., Савчук О. Б., Добосевич М. С., Кукуш О. Г., Нагель І. П., Санніков В. Ф., Сарана О. А., Ясінський В. А. та Лейфура В. М. Додалися нові члени: Анікушин А. В., Клурман О. О., Рубльов Б. В. Крім того, ми старалися проводили таку кадрову політику, щоб із кожного регіону в журі був принаймні один представник, який міг би доносити до своєї області наші напрацювання та ідеї. Тому до нового складу журі були введені Апостолова Г. В. (Київська обл.), Філозоф Л. І. (Волинська обл.).

У подальшому журі постійно оновлювалось молодими перспективними студентами та науковцями — це Шепельська В. Д., Щербина Т. С., Лисакевич А. В., Добосевич О. М., Лішунов В. Г., Шишацький Ю. О., Крюкова Г. В., Усольцева О. С. — та представниками тих регіонів, від яких до того не було жодного члена журі — Жучок Ю. В. (Луганськ), Зоріна І. А. (Херсон), Пекарська Л. В. (Рівне), Полушкіна І. О. (Миколаїв), Стеганцева П. Г. (Запоріжжя). Внаслідок таких змін у 2011 році в журі всеукраїнської олімпіади було представлено всі регіони.

Тепер перелічимо тих, кого у порівнянні з 2011 роком не включила до журі у 2012-му команда Радченка В. М.:

Рубльов Б. В. (Київ), Остапчук У. В. (Київська обл.), Анікушин А. В. (Київ), Апишков М. В. (Донецька обл.), Апостолова Г. В. (Київська обл.), Безверхнєв Я. Г. (Закарпатська обл.), Бєлозьорова М. А. (Одеська обл.), Бушев Д. В. (Волинська обл.), Владіміров В. М. (Київ), Гарус І. Б. (Полтавська обл.), Жидков С. І. (Крим), Зінченко О. Г. (Київ), Зоріна І. А. (Херсон), Кінащук Н. Л. (Чернівецька обл.), Крюкова Г. В. (Київ), Лисакевич А. В. (Харківська обл.), Лішунов В. Г. (Київ), Лось В. М. (Чернігівська обл.), Маліцький Ю. В. (Київ), Малоіван І. Є. (Дніпропетровська обл.), Марач В. С. (Рівненська обл.), Пекарська Л. В. (Рівненська обл.), Шишацький Ю. О. (Київ).

Понад 20 виключень! Причому виключили усіх тих, хто прийшов після 2007 року і чесно кваліфіковано працював. Доходить до повного абсурду — за що постраждав голова журі чернігівської олімпіади кандидат фіз.-мат. наук доцент Лось В. М. чи заслужений учитель України директор чернівецького ліцею Кінащук Н. Л.? А за що постраждали такі регіони, як Херсон, Закарпаття, Рівне, Київщина, які взагалі залишились без представників? Уважати, що Сігетій І. П. буде представляти Закарпаття, є просто непрофесійним, бо його рідна дитина вже у 7-му класі стала призером олімпіади, а тому буде брати участь і цього року. Звідси випливає, що він у журі аж ніяк не погодиться працювати. Так само ніхто не питав щодо участі Номіровського Д. А.

Критерії при перевірці

Про неточності в завданнях мова не йде, усі можуть помилитись, але визнавати помилки треба мати мужність та честь. Команда на чолі з Радченком В. М. завжди намагалась до останнього обстоювати навіть некоректні завдання.

А от про якісь критерії, якусь систему перевірки робіт учасників взагалі мова не йде. Точніше, система була, коли результати учасників були такими, що не дозволяли зручним чином розподілити дипломи та місця — тоді починали з’являтися дивні моменти при перевірці.

2002 року бали зняли за використання без доведення теореми Птоломея, у 2003 році зняли бали за факт, що медіани трикутної піраміди в точці перетину діляться у відношенні 1:3, тощо. Також відразу згадуються роки, коли не зараховувалися властивості радикальної осі кіл або квадратичних лишків. Або ж не зараховували правильно розв’язаної методом математичної індукції задачі, бо не написано слів «база індукції» та «індукційний перехід». Таким чином журі вирішувало свої проблеми за рахунок учасників.