Про підсумки всеукраїнської олімпіади та відбору на міжнародну олімпіаду

Verum index sui et falsi.
Через істину пізнається істинність і хибність.

Ignorantia non est argumentum.
Невігластво — не аргумент, незнання — не довід.

У мене вже не було бажання писати щось до завершення чергової міжнародної олімпіади. Але поведінка теперішньої команди при підготовці до ММО всіх дуже вразила, якщо не сказати шокувала... Отже, підведемо деякі підсумки їхньої роботи.

Я буду оперувати лише фактами та проводити їх аналіз. Хто погоджується з наведеними висновками або не погоджується, хто знає більше фактів про той чи інших захід — долучайтесь до обговорення.

Відкритість заходів

Усі небайдужі до олімпіад люди завжди очікують побачити умови задач, їхні розв’язання, список членів журі і — найцікавіше — результати олімпіади. Із частиною цих питань наш сайт зміг допомогти математичній спільноті, яка останніми роками вже звикла шукати потрібні посилання саме тут. Але всі намагання знайти офіційні результати виявились марними. Чому — ніхто не розуміє, і змістовної відповіді ми ні від кого не почули. Це підтверджує дві попередні тези — про байдужість теперішньої команди до учасників, учителів, батьків (у кожного з членів команди напевне є ці результати, але поділитись з нами не вистачає чесності, волі, порядності чи мужності), а також наявність дивних переможців.

До дванадцяти найкращих олімпійців України по 11-му класу потрапив учасник, який минулого року набрав аж 2 бали з 56. Його рівень красномовно підтверджує той факт, що він не приїхав на перші два тури відбору на ММО. Такого в історії нашої країни ще не було. Навпаки, ті, хто стали 13-м і 14-м, писали прохання в міністерство, щоб їх допустили до відбору.

Цілком імовірно, що такі переможці є і в інших класах, але зробити аналіз без таблиці результатів украй важко, можна помилитись і безпідставно звинуватити невинного, а цього допустити не можна.

Ставлення до учасників

У попередньому пункті я вже торкнувся цієї тематики. По завершенні IV етапу Всеукраїнської олімпіади голова журі жваво обговорював із членом оргкомітету безглуздість рішення МОНМС про зменшення кількості призерів до 30 %. Але хто йому заважав використати свій, як академіка Національної академії наук, вплив на МОНМС, щоби хоча б із математики 50 % учасників мали дипломи? Проте для цього треба бути небайдужим до дітей, а не бачити їх один раз на рік із трибуни. Це, між іншим, означало не просто зменшення кількості призерів нинішньої олімпіади, а ще й автоматичне зменшення кількості учасників, а тому й кількості призерів змагань наступного року. Бо замість 12—15 перших дипломів, які дають регіонам додаткові місця на наступній олімпіаді, їх цього року присуджено лише 6.

Тепер про відбір на міжнар. Право брати участь у відборі здобули 12 дітей — шість киян та шість учнів не з Києва. Така картина спостерігається вже протягом кількох років. Через це — щоб учні були в рівних умовах під час проведення відборів — ми започаткували їх проведення поза Києвом, у Дніпропетровську. Теперішній команді виявилось набагато простіше не перейматися такими «дрібницями», тому вирішено все проводити в Києві на базі УФМЛ.

Усіх шістьох учасників з інших міст поселили в одну кімнату (оргкомітет «випадково прогледів», що серед підлітків 15—17 років п’ять хлопців і дівчина). Кімната була досить незручною, холодною, а харчування, що традиційно для УФМЛ не є найкращим, нікого не хвилювало. Крім того, не було призначено жодної дорослої людини для нагляду за шістьма підлітками. Дітям просто сказали, що виходити за межі території школи не можна. Вважаю, що всім просто пощастило, і з дітьми нічого не трапилось. Але про які рівні умови участі у відборі для киян та некиян може йти мова за цих обставин? Будь-хто з шести учасників відбору не з Києва може написати скаргу про нерівні умови проведення відбору на ММО і матиме слушність, бо підстав для цього чимало.

Вражає саме́ ставлення до дітей. Як стало відомо з обговорення на сайті, член оргкомітету сказала, що початок першого туру о 10-й ранку, а насправді він розпочався о 9-й. Унаслідок цього Марія Павлюк запізнилася на початок туру. Знаючи про таку помилку оргкомітету, журі повинно було дочекатись тих, хто запізнювався, та відкласти початок туру. Але хіба це настільки важливе питання?..

Найголовніша вада цьогорічного журі в тому, що вони хоч і є гарними фахівцями в олімпіадний тематиці, можуть добре розв’язувати складні олімпіадні задачі, але ці навички повинні були демонструвати в той час, коли самі були школярами. А зараз від них вимагається інше — виявити й оцінити здібності теперішніх учасників, підібрати їм гарні змістовні задачі, забезпечити якнайкращі й рівні умови проведення змагань. Цього у більшості випадків, на жаль, немає.

Рівень завдань

Очевидно, що нова-стара команда виявилася неготовою до складання текстів олімпіади, бо за п’ять років вони втратили практичні навички, потрібні в цьому процесі. Членів нашої команди, які набули неабиякого досвіду в цьому питанні, вони не запросили, тому й маємо такий результат. У 8-му класі завдання були такими, що, як вдало написав на форумі один з відвідувачів, боротьба за місця велася «за принципом чистописання». При цьому саме в паралелі, де були найлегші тексти, дали аж три перших місця, у той час як в інших паралелях — по одному.

В паралелі 11-го класу журі скоротило формат олімпіади з восьми задач до п’яти, оскільки на інші три задачі було всього три розв’язання: одну з них розв’язало двоє учасників, другу — один, третю не розв’язав ніхто. Дуже схожа ситуація і в паралелі 10-го класу.

Верхівкою айсберга непрофесійності журі в підготовці текстів завдань став четвертий тур відбору на ММО. Всі 12 учасників на цьому турі гуртом набрали 7 балів із 252 можливих (кожна з трьох задач оцінювалась у 7 балів). Як знову ж таки пожартував хтось із вболівальників, якщо журі сподобалась команда, яка сформувалася після трьох турів, то четвертий не варто було й проводити.

Рівень перевірки та проведення апеляції

Однією з найскладніших проблем під час перевірки робіт на олімпіаді є формулювання чітких критеріїв оцінювання, особливо в тих випадках, коли в розв’язанні задачі щось написано, але без суттєвого просування. Прозорість оцінок журі та оприлюднення таких критеріїв я завжди ставив на одне з перших місць. Вважаю, що критерії оцінювання задач обов’язково мають бути відомі учасникам олімпіади та керівникам команд.

Розкрию таємницю, як проводила оцінювання нова-стара команда журі кілька років тому. Спочатку на задачах, у яких щось написано, але немає істотного просування, член журі ставив олівцем жирну крапку. Далі кожна така крапка перетворювалася або в 0 балів, або в 1—2 бали залежно від того, що треба журі: знизити чи підвищити загальну суму балів учасника. При цьому ніхто навіть не намагався предметно оцінити написане дитиною. Зважаючи на те, що в роботі учасника майже завжди є декілька таких «крапок», остаточний результат практично кожного можна істотно змінити. Особливо часто журі зловживало такою практикою, для того щоб відділити призові місця від непризових. На основі такого «оцінювання» затверджувалися попередні підсумки олімпіади, які ставали догмами під час апеляції. Жодну апеляцію учасника, навіть якщо вона цілком коректна і треба підвищувати бали, не задовольняли.

Підготовка до міжнародної олімпіади

Старші від країни, що представляють її на ММО, — керівник та його заступник, якщо вони є відповідальними або навіть просто порядними людьми, дбають про підготовку команди до виступу на ММО, а також готують найближчий резерв, якому стояти за честь країни наступного року. Новопризначенці Шевченко Г. і Паньков А. попросту відсторонилися від подібних проблем. Навіщо їм перейматися командою, коли у світі є стільки цікавих речей?

Але діти й батьки вже звикли, що заходи, спрямовані на тренування учасників ММО й резерву, в Україні відбуваються. Тому наша команда, яка проводила збори напередодні ММО минулого року, на прохання зацікавлених осіб вирішила своїми зусиллями провести такі збори й тепер. Утім, щоб забезпечити учасникам з усієї України нормальне проживання та харчування, потрібно мати спеціальний дозвіл. Видати такий дозвіл — прямий обов’язок Інституту інноваційних технологій, де працює Паньков А. На жаль, керівництву інституту байдужі такі проблеми (це ми добре відчули за останні п’ять років). Проте ми сподівалися, що Паньков А. якщо сам не розуміється на математичних олімпіадних справах, то хоча б допоможе зробити щось у плані організації зборів... Дозволу нам не дали.

За такого ставлення до команди незрозуміло, що очікувати від цих керівників на самій ММО. Напевно, можуть повестися й як за часів Радченка та Борисової: один так проводив координацію, що учасники не знають, за що їм познімали бали. Тут уже й мови немає про обстоювання максимальних балів для наших учасників. По-перше, для цього треба докладати неабияких зусиль, чого не дуже видно по наших керівниках. По-друге, 36 розв’язань задач ММО переглянути протягом однієї доби було дуже важко й нам, коли нас було четверо. А тут один Шевченко (бо кваліфікація Панькова у цьому питанні викликає сумнів).

Те, що наші діти виступлять на міжнародній олімпіаді гарно, для мене майже очевидно, бо титанічних зусиль для їх підготовки доклали й зараз докладають учителі та керівники гуртків і факультативів київських ліцею «Лідер» і ліцею № 208, харківського ліцею № 27 і донецького ліцею «Ерудит». Але виступлять усупереч ставленню до наших юних талантів теперішньої команди.